Топоры

Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 

Вітчизняна сфера технічного регулювання, хоч і повільно, але все-таки реформується і поступово наближається до європейських реалій. Деякі нормативно-правові акти «запрацюють» вже у цьому році, інші перебувають на погодженні в профільних відомствах або на стадії формування. Наразі важливо врахувати зауваження і пропозиції безпосередніх виробників і надавачів послуг. На нещодавній науково-технічній конференції, організованій за сприяння УСПТБ і УФСБ, йшлося про пожежну безпеку в будівництві, а саме - про нові вимоги щодо проектування, проведення комплексної експертизи і уведення об'єктів в експлуатацію.

За сповами президента-голови правління Українського союзу пожежної та техногенної безпеки Бориса Платкевича, процедуру інспектування регламентує Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» і стандарт ISO/ІЕС 17020, за яким акредитують органи, що її проводять. В останньому документі сказано, що така перевірка відбувається згідно зі стандартизованими методиками, які можуть розробляти, власне, самі органи інспектування за умови погодження з НААУ. Отож на внутрішньому ринку ці структури вже працюють за власними методиками, які узгодили з НААУ під час акредитації.

Platkevych- Згідно з чинним законодавством, проектанти мусять мати сертифікати, - сказав Борис Платкевич. - Якщо це колектив - достатньо одного такого сертифіката у головного інженера проекту. Однак, незабаром правила гри змінять: персональні сертифікати вимагатимуть від кожного виконавця залежно від класу відповідальності об'єкту, що проектують.

Під час експертизи трапляються випадки, коли сторони не знаходять спільної мови. Тоді замовник (проектна організація, інвестор тощо) може звернутися до Мінрегіонбуду, як до третейського суду, і отримати остаточний вердикт. Далі відбувається монтаж систем відповідно до затвердженої й узгодженої проектної документації. Оскільки переважна більшість експертиз проходить на стадії проектування (П), під час будівництва відбуваються певні зміни. Тож важливим фактором є авторський нагляд з боку проектної організації. На жаль, ця процедура часто випадає з процесу. Долі готовий об'єкт приймає ДАБІ або місцеві органи влади, створивши відповідну комісію. До слова, системи протипожежного захисту окремо від об'єкту не приймають. Для перевірки відповідності систем протипожежного захисту замовник робіт може створити комісію з представників замовника, проектної, монтувальної, пультової, обслуговуючої організацій, представників третьої сторони тощо.

10 червня набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності». Президент УСПТБ Борис Платкевич зупинився на основних положеннях, викладених у новій редакції. Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 96 «Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва») містить уточнений перелік порушень і штрафних санкцій. Йдеться про те, що «незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства, тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». А «передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води й теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідапьності) об'єкта тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». За повторні порушення санкції ще жорсткіші.


У Законі «Про основи містобудування» абзац шістнадцятий статті 2 викладено у такій редакції: «ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, за переліком видів робіт та в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України». Абзац одинадцятий статті 8 викладено в аналогічній редакції.

- Донедавна ліцензії отримували лише на будівництво об'єктів IV-V категорій складності. Оскільки категорійність скасовують, у будівельних ліцензійних умовах запроваджують класи наслідків. Відтак, об'єкти колишньої третьої категорії складності увійшли до групи з класом наслідків CC2. Тобто, ліцензуватися треба обов'язково, якщо йдеться про будівництво об'єктів класу CC2 і CC3, - пояснив пан Платкевич.

У Законі «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, статті 31 у другій і третій частинах сказано: «Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі (це нове положення) делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган (організація), що формує перелік експертних організацій, оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті у вільному безоплатному доступі та підтримує в актуальному стані на підставі інформації, яка щоквартально подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з переліку експертних організацій. Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Експертиза проектів будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів зі значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертними організаціями зі статусом юридичної особи, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у складі яких не менше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі і отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за напрямами проведення експертизи, зазначеними в абзаці першому частини другої цієї статті, та мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проекти будівництва. Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)».

Стаття 32 містить вичерпне роз'яснення щодо класу наслідків (відповідальності) будівель і споруд. Отже, клас наслідків — «це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта. Клас наслідків (відповідальності) визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови)». Причому, до складу такого комплексу можуть належати об'єкти, що споруджують за єдиною проектно-кошторисною документацією.

«Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3. До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти, характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, — 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті — 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, — 2500 мінімальних заробітних плат; пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам'ятки); об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»; житлові будинки понад чотири поверхи.

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об’єкти: пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я та життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.

Віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Об’єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п’ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону. Під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат».

— Тобто, проектна документація на спорудження об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 мусить обов’язково пройти експертизу, — уточнив голова УСПТБ.

У статті 39 в частині першій слова «зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або» замінено словами «зареєстрованій декларації», а слово «інспекцією» — словами «відповідним органом».

— Чому відбулася такі зміни? Бо сьогодні не лише інспекція має право приймати об'єкти в експлуатацію, але й місцеві органи виконавчої влади, де створено відповідні комісії, — підкреслив доповідач.

У статті 41 йдеться про відповідальність державних архітектурно-будівельних інспекторів: «Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю підлягають обов'язковому державному страхуванню у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду. У разі заподіяння шкоди, спричинення збитків внаслідок порушення працівниками органу державного архітектурно-будівельного контролю вимог, встановлених законами, а також вимог щодо перевірок суб'єкт господарювання може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю».

Закон «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», передбачає нові санкції до замовників. Зокрема, у четвертому пункті зазначено, що «експлуатація або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо: об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), — у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), — у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), — у розмірі дев’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб; незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством,— у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб; незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством, — у розмірі п’ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, — у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб».

— Підвищується персональна відповідальність сторін за невиконання тих пунктів закону, що мають пряму дію. Раніше замовник об’єкту III категорії під час приймання його в експлуатацію заповнював декларацію, де вказував, що всі роботи виконано відповідно до ДБН (зокрема, і у секторі пожежної безпеки), Потім ДАБІ автоматично приймала об’єкт на основі лише цього документу і не перевіряла: працює обладнання чи ні. Відтепер відповідальність замовника значно підвищується. А відповідальність інспекторів ДАБІ перед замовником запроваджується через обов’язкове страхування самого інспектора, Хочу наголосити: є проект документа, розробленого НААУ, де передбачено відповідальність також органу інспектування, як третьої сторони, або створення при ньому страхового фонду, — зауважив пан Платкевич.

До плану перегляду державних будівельних норм на цей рік потрапив ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Робоча група мусить ретельно відредагувати його, відповідно до сучасних реалій. На жаль, і досі деякі державні будівельні норми містять чимало взаємовиключних положень. Відтак, фахівці, котрі проводять експертизу проектної документації, часто звертаються до УСПТБ з одним і тим самим запитанням: що робити у таких випадках? Раніше діяв негласний порядок: якщо різні ДБН містять аналогічні норми, треба застосовувати найжорсткішу. А нещодавно Мінрегіонбуд надав офіційне роз'яснення за 8/16.3-208-14, де сказано: «відповідно до усталеної практики застосування будівельних норм пріоритет слід надавати нормативному акту технічного характеру, який має пізнішу дату затвердження, як такому, що містить більш актуалізовані та адаптовані до вимог нормативно-правового поля положення та сфера застосування якого безпосередньо поширюється на об'єкт нормування». Відтак, для забезпечення пожежної та техногенної безпеки будинків, будівель і споруд, пріоритет треба надавати положенням ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту».

- Трапляються випадки, коли проектувальники керуються в роботі одними стандартами, а експерти — іншими. Виникає запитання: яким саме надавати перевагу - національним чи міжнародним (ухвалених як національні)? Закон «Про стандартизацію» (розділ III, стаття 17, пункт 4) чітко визначає: «У разі прийняття європейського стандарту як національного забезпечується ідентичність національного стандарту відповідному європейському стандарту. З дня набрання чинності національним стандартом, що є ідентичним європейському стандарту, повинен бути скасований національний стандарт, положення якого суперечать положенням відповідного національного стандарту, що є ідентичним європейському стандарту». Тобто, якщо у нас є нескасований національний стандарт і міжнародний стандарт, прийнятий як національний і між ними є протиріччя, то національним стандартом можна керуватися, але в частині, в якій він не суперечить міжнародному стандарту, прийнятому як національний, - пояснив Борис Станіславович.

(Далі буде ...)

Володимир ГАЛЕГА
«Пожежна та техногенна безпека»

Поиск